Дитячий ранок- розвага " Щоб сонце світило дітям, а діти всміхались йому"

 2 червня 2015 року в Жовтоярській ЗОШ за допомогою вчителів Притули В.К.,  Балагури Е.Л.,  завідуючих клубів та бібліотек

с. Жовтий Яр, с. Маразліївка, с. Райлянка пройшов дитячий ранок- розвага " Щоб сонце світило дітям, а діти всміхались йому" присвячений Міжнародному дню захисту дітей.

Ранок пройшов весело, яскраво з іграми, змаганнями, конкурсами, відгадуванням загадок, жартами, танцями, піснями та віршами.

Діти які брали участь в змаганнях, іграх, конкурсах отримали цінні призи.

В кінці свята Жовтоярська сільська рада почастувала всіх дітей морозивом.

 День Перемоги в ΙΙ світовій війні ««Встеляйте квітами шляхи  бійцям, що мир несли в наш край»

   9 травня 2015 року на території  Жовтоярської сільської ради за участю завідуючих клубів та бібліотек с. Жовтий яр, с. Нове, с. Маразліївка, с. Райлянка, вчителів та дітей Жовтоярської ЗОШ, працівників Жовтоярської сільської ради, та спонсорів відбувся  День Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні, за який дорогою ціною заплатив український народ у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 років.

Багато вже минуло    років з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною, ціною крові і сліз. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Світової війни, але не згасає пам’ять про тих хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів.

   Відкрився День Перемоги мітингами по всім селам Жовтоярської сільської  ради, біля меморіальних плит загиблим воїнам, на яких з різницею в годину виступив голова сільської ради Міховський С.О.,який привітав всіх присутніх зі святом.

На мітингах виступаючими було згадано про жінок, юних дівчат які виносили на своїх тендітних плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога, про мільйони людей яких забрала Велика світова війна, про що важко усвідомити.

Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони... Про живих в яких  продовжують кровоточити рани: ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

А також що про тих, хто йшов дорогами війни,   наших односельчан, які повернулися зі смертельних походів додому, хоча  жодний не дожив до сьогоднішнього дня , але вони були і завжди будуть в нашій памяті живими. Не забули згадати героїв-воїнів села , які пішли на фронт  , і не повернулись в своє рідне село.

Їхні тіла прийняла не тільки українська земля. Вони знайшли спочинок і в Польщі, і в Німеччині, і в Росії, і на Україні, а доля   багатьох     односельців і досі невідома. Височіють  їхні могили в степах, в полях, обабіч доріг,  тих хто безвісти впав. Також було згадано про земляків, які   загинули на полях Великої світової війни та їх фамілії золотими літерами викарбувано на меморальних плитах.

Вшанували пам'ять їм хвилиною мовчання, та поклали  квіти  на меморіалі Вічної слави, де завжди панує тиша та мир.

 О 13.00 в клубі с. Жовтий Яр відбувся святковий концерт присвячений Дню перемоги с піснями, віршами та танцями.;

 О 14.30 на стадіоні с. Жовтий Яр пройшли спортивні змагання: підтягування, перетягування канату, боротьба, футбол та ін..

 Закінчився День Перемоги дискотекою.

Літературно – тематичний вечір  «Жінка. Весна. Любов»

Весна… Напевно, не знайдеться людини, а, особливо, жінки, яка б не любила весну. За що ми любимо весну?

   За яскраве сонечко, за звук талої води, що капає з дахів, за оновлення наших надій і сподівань, за можливість скинути такий обридлий важкий зимовий одяг.

І за те, що на початку весни є жіноче свято.

 У Міжнародний жіночий день 8 Березня весь світ вшановує Жінку-матір, Жінку-трудівницю, Жінку-берегиню родинного вогнища.

Напередодні цього свята — свята весни, краси й любові — ми щиро вітаємо наших мам, бабусь, подруг та всіх тих жінок, яких поважаємо, любимо і яким хочемо зробити приємне, влаштувати справжнє свято.

     7 березня 2015 року у Жовторському сільському клубі за участю  за участю завідуючих клубів та бібліотек с. Жовтий яр, с. Нове, с. Маразліївка, с. Райлянка, вчителів та дітей Жовтоярської ЗОШ, дитячого садочка "Сонечко",

народного  ансамбля « Золокарочка» с. Лиман, гуртка « Робік»  відбувся

літературно – тематичний вечір  «Жінка. Весна. Любов», присвячений саме Дню 8 Березня.

        Відкрив святковий концерт голова сільської ради Міховський С.О., який привітав всіх жінок зі святом весни та подарував кожній жінці живу квітку.

 Ведучі концерту —  Менжул Л.В., та   Менжул С.В.    — оголошували номери та декламували вірші.

В програмі брали участь вихованці гуртка Власенка С. П. «Робік»,

які виконували різноманітні музичні  композиції на баяні, гітарі та піаніно.

Лунало багато пісень, декламування віршів та танців ,

але найбільше запам'яталися жартівливі пісні гостей з села Лиман ансамблю «Золокарочка».

Свято Меланки привітання односельців «Селом походжаемо, щастя, радості бажаємо»

Справжнім святом,  виявилося святкування свята Меланки привітання односельців «Селом походжаемо, щастя, радості бажаємо», яке відзначили в переддень «Старого» Нового року 13 січня 2015 року в с. Жовтий Яр, та с. Маразліївка. У наших прадідів цей день називався «Щедрий вечір», або ж Меланки, Маланки, Святої Маланії. Це святкування походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають— гостини Меланки.У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

Парубки та дівчата, завідуючі клубів, бібліотек с. Маразлівка та с. Жовтий Яр ходили з Василем, Меланкою з козою, лікарем, свинею, дідом з батогом, циганом і циганкою, чортом та смертю селами Жовтий Яр, та Маразліївка від хати до хати щедрувати, бажаючи скільки щастя, здоров’я та достатку, що в декого з присутніх від приємних хвилювань, з’явилися сльози радості, а також лунала музична композиція «Щедрий вечір», яку підхоплювали всі присутні. Насамкінець  засіювали всіх господарів зерном: на щастя, на здоров’я, на Новий Рік, А щедрувальникам віддячювали  солодощами, словами подяки і звісно стабільними українськими гривнями.

 Новорічний карнавал «В казку новорічну знову зазирну»

 В Україні Новий рік святкується на державному рівні. Святкування Нового року в українців поєднує в собі найрадісніші почуття миру, любові і взаєморозуміння.  Це свято в Україні асоціюється з новими починаннями, безліччю подарунків, здійсненням заповітних бажань у новому році. Новий рік має свої корені в глибокій старовині.

 30 грудня 2014 року в приміщені сільського клуба с. Маразліївка відбулося новорічний карнавал « В казку новорічну знову зазирну» за участю завідуючої клубом та бібліотекою с. Маразліївка Гнатюк О.В. та дітей та молоді с. Маразліївка.

Незважаючи на те, що дійство відбувається щорічно, уява і ентузіазм дітей не вичерпуються. Навпаки, з кожним роком новорічна програма в  залі  стає все більш захоплюючою. Гостям свята дух перехоплював не від грудневого морозу, а від справжнього зимового карнавалу на сцені. 

Дівчатка переодягнені у сніжинок кружляють в такт пісням, навколо танці і забави. Але щось перешкоджа веселощам. То зла баба Яга не хоче, щоб загорілась красуня-ялинка, встановлена у залі і викрадає вогники. На допомогу спішить Снігуронька, яка заставляє бабу Ягу розкаятись та віддати вкрадене. А яке новорічне свято без Діда Мороза?

На заклики дітей з’явився Дід Мороз з торбинкою подарунків, але щоб отримати подарунки діти повинні були продемонструвати свою спритність, творчість у різних конкурсах та розвагах.

Казкові герої змагалися нарівні з іншими учасниками дійства.

Всі хто приймав участь у святі, конкурсах, іграх отримали солодощі та подарунки від Діда Мороза. 

   День пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років « Голгофа голодної смерті»

  22 листопада Україна і світ вшановували пам'ять мільйонів жертв голодомору 1932-1933 років.

 Цей безпрецедентний злочин у світовій історії і мільйони загиблих, десятки мільйонів ненароджених, понівечені людські долі, виснажена душа українського народу.

 Немислимий масштаб цієї трагедії. Ім'я їй – Голодомор. Її суть – геноцид.

  У суботу 22 листопада 2014 року на території Жовтоярської сільської ради відбувся День пам'яті жертв голодомору – геноциду 1932 -1933 років в Україні присвячений спротиву українців колективізації та організації штучного голоду

.

  О 12.00 відбулося освячення Хреста пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в храмі Святого Великомученика Димитрія, отцем Анатолієм;

  О 14.00 на кладовищі с. Жовтий Яр відбулося встановлення Хреста памяті жертв голодомору 1932 -1933 років;

  О 16.00 в клубі с. Жовтий Яр  відбулася година – реквієм « Не згасне свічка пам'яті народної»

День подяки  "Подяка Богові за хліб, за мир, за Україну"

    День подяки за кордоном є одним з найулюбленіших свят. Його відзначають в колі рідних та и один – одного теплими словами. У цей день кожен намагається  щось пожертвувати                                                                                ну

жденним, подякувати Богу за все  що має, за добрий урожай і сказати спасибі близьким. Тому, щоб зробити це своїм найулюбленішим мешканці Жовтоярської сільської ради, вирішили відкласти всі свої справи і провести День подяки в прекрасному настрої у колі знайомих та друзів в клубі с. Жовтий яр. Цю ідею підтримали завідуючі бібліотек та клубів с.Жовтий яр, с. Маразліївка, с. Нове, с. Райлянка та Власенко С. П. зі своїм гуртком «Робік». Так, 5.10.2014 року в вище згаданому клубі відбувся  День подяки « Подяка Богові за хліб, за мир, за Україну», під час  якого пройшла дитяча декламація віршів « Я – квіточка Божа», вікторина « Осінь гарна господиня», бесіда – подяка « Дар души благодарной», перший мільйон « По сторінкам суперкниги», сценки про жатву « Вдячне серце», також були оформлені книжкова виставка з подарункових книг бібліотекам « Із рук в руки, від серця до серця», та виставка плодів з ділянок « Дари осені».

   Цей день приніс багато хороших слів, усмішок, тепла і зостався на завжди з любов'ю у всіх в серці.